- вказати
- —————————————————————————————вказа́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вказати — див. указати … Український тлумачний словник
вказати — вказую, Вр. Показати. Вкаж ле гев, што там маш! … Словник лемківскої говірки
намнити — вказати, назначити; див. також мнимати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
навкірки — Навкірки: всупереч [48] всупереч, наперекір [45] наперекір [XIX] От до того то діла й римський папа зволив приложити свою святішу руку і цілим способом уладження римського свята постарався вказати «світові» австрійських слов ян однозгідною силою … Толковый украинский словарь
впімнути — Впімнути, упімнути: вказати на те, щоб хтось чогось не робив [X] дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1] … Толковый украинский словарь
висповідати — аю, аєш, док., перех. 1) церк.Вислухати на сповіді покаяння кого небудь в гріхах і відпустити їх або накласти єпитимію. 2) перен. Гостро вказати на хиби в поведінці, діях; вилаяти … Український тлумачний словник
вказаний — ука/заний, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вказати, указати … Український тлумачний словник
вказання — я, с. Дія за знач. вказати … Український тлумачний словник
же — I (після голосних) ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого , чого небудь з кимсь, із чимсь … Український тлумачний словник
квантифікація — ї, ж. 1) Кількісне вираження якісних ознак. 2) Логічна операція, що дає можливість способом певної перебудови структури висловлювання вказати предметну галузь, у межах якої наведене висловлювання може бути істинним … Український тлумачний словник